Мило – донат на ЗСУ

Донатити на потреби ЗСУ – обов’язок кожного українця. Але що робити, коли немає фінансової спроможності для благодійності? Відповідять: допомагати тим, чим можеш. Пані Інна – переселенка. Приїхала у Закарпаття майже 2 роки тому з окупованої Василівки, що у Запорізькій області. Про жахи окупації згадує зі слізьми на очах, але оптимізм перемагає і усмішка неодмінно осяює обличчя. Раніше жінка захоплювалася миловарінням, тож приїхавши у Закарпаття вирішила бути корисною, розвиваючи цю справу тут. Про процес розказує із захватом. Донатить пані Інна з початку повномасштабного вторгнення. Спершу, це були невеликі грошові перекази, а вже коли почала заробляти на продажі мила, то неодмінним правилом стало віддавати 10% заробітку на потреби ЗСУ. Згодом, з’явилася ідея та можливість відправляти свою продукцію на передову.Професія пані Інни – хімік-лаборант, тож виготовляє свою продукцію компетентно. Закохалася жінка і в Закарпаття та місцеву сировину. За два роки встигла перейняти місцевий діалект та звички краян. Тож, як бачимо, не має маленьких справ, є лиш бажання допомагати. Донатити сьогодні дуже важливо, а долучатися до благодійності має кожен.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

five × five =