Україну за правом можна вважати колискою бджільництва, адже перший рамковий вулик у 1814 році винайшов наш співвітчизник Петро Прокопович. Цей винахід проклав початок широкого вивчення медоносної бджоли та управління її життєдіяльністю в інтересах людини. Зараз популяція бджіл знаходиться під загрозою. На Закарпатті добре знають про цю проблему і дотримуються усіх можливих заходів аби збільшити популяцію цих комах. В Україні набули значного поширення три аборигенні породи бджіл: українська степова, карпатська та поліська. Згідно закону, на території Закарпаття, можна тримати виключно карпатську популяцію. Розказав пан Степан, завідувач відділу селекції та репродукції карпатських бджіл, і про специфіку роботи на закарпатських пасіках. Пасічництво по-справжньому родинна справа. Сімейство Керек займається бджолярством з 1996 року. Кажуть, на пасіці пройшло все їх життя, тут зростали сини та формувалася віддана любов до природи. Тепло згадує подружжя свого наставника у бджільницькій справі Гайдара Василя Антоновича. Не дивлячись на поважний вік, пан Василь продовжує справу пасічника. Сьогодні ми поспілкувалися з його донькою, пані Євгенією, яка завідує медовою крамницею. Жінка розповіла, що попит на закарпатський мед є. Щиро вітаємо пасічників з професійним святом. Нехай праця приносить задоволення, а бджоли радують смачним медом.