Марія Прохорова із родиною до Ужгорода переїхала 2 роки тому, після повномасштабного вторгнення. Тут закінчила школу, стала волонтеркою, вступила до вишу, здобуває освіту психолога. Ужгород їй дуже до вподоби, якби не одне але. Перепони на своєму шляху у Марії майже всюди. Дівчина з дитинства пересувається на візку. І осилити його самостійно дорогами Ужгорода просто не може. Відсутність пандусів, подекуди і тротуарів, високі бордюри та вибоїни: це все забирає у дівчини можливість самостійно пересуватися. Але Марія не з тих, хто здається. Дівчина вирішила зробити Ужгород доступним. І написала відповідний проєкт. Спочатку у її планах зробити доступним під’їзд до волонтерського простору. Дівчина стала частиною ГО Волонтери Закарпаття, та досі так і не змогла відвідати хаб організації. Перший проєкт 18-тирічна Марія разом з колегами – волонтерами вже подала на грантовий конкурс. Щиро вірить, що хоч і маленькими кроками, зможе зробити Ужгород доступним. А у майбутньому мріє, подібні проєкти розробити і для всіх міст України.