Виховала Героя

При найменшій згадці про свого сина у пані Оксани виступають сльози. Жінка у жалобі, адже нещодавно поховала сина. Чоловік загинув героїчно,  захищаючи рідну землю на Миколаївському напрямку. Павло Власенко пішов захищати Батьківщину на початку повномасштабного вторгнення. Жінка каже, разом з невісткою намагалася відмовити його йти на фронт, проте Павло був стійким у своїй позиції. Бо прагнув вибороти незалежність України, аби його діти мали змогу жити у вільній державі. До початку повномасштабного вторгнення, у цивільному житті Павло їздив на заробітки закордон та докладав усі зусилля для того, аби у його родини було все необхідне. Пані Оксана і досі не вірить, що її сина більше немає. Щодня приходить на могилу сина та дякує, що змогла зустріти світанок у рідній державі. У Павла Власенка залишилася дружина та дві донечки, які більше ніколи не відчують обіймів коханого чоловіка та не почують слова настанови від батька. Павло Власенко був нагороджений ордером за мужність 3 ступеня, але на жаль, посмертно. Щодня Україна втрачає своїх найкращих синів і дочок, які до останнього подиху виборюють світле майбутнє для кожного з нас. Пані Оксана мріє, щоб скоріше настала наша перемога, довгоочікуваний мир і спокій без тривог і сирен. Щоб не гинули діти. Щоб усі сини та доньки повернулися живими і неушкодженими.

При найменшій згадці про свого сина у пані Оксани виступають сльози. Жінка у жалобі, адже нещодавно поховала сина. Чоловік загинув героїчно,  захищаючи рідну землю на Миколаївському напрямку. Павло Власенко пішов захищати Батьківщину на початку повномасштабного вторгнення. Жінка каже, разом з невісткою намагалася відмовити його йти на фронт, проте Павло був стійким у своїй позиції. Бо прагнув вибороти незалежність України, аби його діти мали змогу жити у вільній державі. До початку повномасштабного вторгнення, у цивільному житті Павло їздив на заробітки закордон та докладав усі зусилля для того, аби у його родини було все необхідне. Пані Оксана і досі не вірить, що її сина більше немає. Щодня приходить на могилу сина та дякує, що змогла зустріти світанок у рідній державі. У Павла Власенка залишилася дружина та дві донечки, які більше ніколи не відчують обіймів коханого чоловіка та не почують слова настанови від батька. Павло Власенко був нагороджений ордером за мужність 3 ступеня, але на жаль, посмертно. Щодня Україна втрачає своїх найкращих синів і дочок, які до останнього подиху виборюють світле майбутнє для кожного з нас. Пані Оксана мріє, щоб скоріше настала наша перемога, довгоочікуваний мир і спокій без тривог і сирен. Щоб не гинули діти. Щоб усі сини та доньки повернулися живими і неушкодженими.