Працює з дітьми та для дітей – саме такий девіз очільника Мукачівського дитячого будинку-інтернату Віталія Якимчука. За рік на посаді йому вдалося модернізувати заклад до невпізнаваності. Тепер тут гарні та просторі класи, сучасні приміщення, доглянута територія – загалом установа відповідає європейським стандартам. Першою проблемою, яку потрібно було вирішувати стало – енергопостачання. Адже у період блекауту, живлення у закладі було відсутнє по 19-цять годин. Та у тісній співпраці з Закарпаттяобленерго тепер інтернат знаходиться на безперебійному енергопостачанні. Подбали і про альтернативні джерела живлення. Вдалося налагодити і тісну взаємодію з благодійними фондами та організаціями. Зокрема за підтримки волонтерів, що працюють на теренах краю з початку повномасштабного вторгнення вдалося облаштувати санвузли, душові та створити гідні умови для проживання вихованців закладу. Будинок – інтернат став домівкою для 110 українців. Проживають тут люди віком від 6 і до 74 років. Та всі як один задоволені умовами у закладі. Кожний має свій куточок. Тепер у закладі працює безперебійний інтернет, енергопостачання та завжди тепло. Подбали і про безпеку – вдалося встановити пожежну сигналізацію, якої до слова, в установі не було близько 20-ти років. У закладі не лише комфортно проживати, але і працювати. Потурбувалися і про забезпечення безбар’єрного простору. Значна кількість проживаючих тут – маломобільні, абро ж пересуваються на візках, тому у рамках державної програми вдалося облагородити інфраструктуру, а саме встановили бруківку та поручні. Окрім забезпечення належних умов перебування, піклуються і про організацію освітнього процесу та дозвілля. Та наймасштабнішим проектом стало будівництво стаціонару, що знаходиться на території закладу. Установу вдалося звести всього за три місяці. Окрім будівлі, волонтери потурбувалися і про забезпечення технічного устаткування .У будинку гарно , тепло та головне затишно. За рік роботи здалося зробити чимало, та ще значна частина попереду. Віталій Серафимович зазначає, що робитиме все, аби вихованки закладу почувалися тут як вдома, у який щодня хочеться повертатися.