Дев’яте травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Чи доцільно відзначати цей день в Україні, зважаючи на декомунізацію та агресію Росії? Дев’ятого травня пострадянські країни, зокрема Росія, влаштовують паради та помпезні святкування з обов’язковим демонструванням воєнної сили своїх країн. Україна в свою чергу бере приклад з країн Європи, які не відзначають цей день з посмішками на обличчі та почуттям гордості, розуміючи, що у війні немає переможців та переможених, адже кожна сторона воєнного конфлікту жертвує життям та здоров’ям свого населення заради відстоювання своєї ідеології. Ми вирішили запитати у жителів Мукачева про їх ставлення до особливої дати. Червоний день у календарі, який нагадує про страшні події минулого. Мільйони загиблих, безліч постраждалих та повна розруха – це все, що несе за собою війна. Для нас восьме та дев’яте травня – це пам’ятні дні, які символізують не тріумф переможців над переможеними, а є нагадуванням про страшну катастрофу, яка стала можливою в результаті приходу до влади і змови двох тоталітарних режимів – нацизму і комунізму. Дискусії про доцільність святкування Дня перемоги в дату, встановлену Радянським Союзом, тривають, все частіше пропонується відзначати саме День пам’яті та примирення восьмого травня. Така зміна акцентів дає змогу переосмислити, що таке війна та зруйнувати радянські історичні міфи.