16 тисяч 335 правок до «антиколомойського» закону. Хто блокує роботу парламенту?
Цю кількість правок до так званого «антиколомойського закону» Верховна Рада України зможе розглянути, в кращому випадку, до кінця осені – початку зими. Нагадаємо, наразі в Україні діє карантин. 30 березня Верховна Рада підтримала у першому читанні так званий “антиколомойський” законопроєкт №2571-д щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності, з приводу якого були суперечки.
До так званого “антиколомойського” законопроєкту №2571-д щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності депутати внесли 16 335 правок. Найбільше пропозицій є у монобільшості, “слуги народу” подали понад 13 тисяч правок.
І до слова: якби у народних депутатів, які подали ці 16 335 правок до закону не було бажання блокувати роботу парламенту, то вони могли б викласти свої думки та бачення в альтернативні законопроекти. У такому випадку Верховна Рада б визначалась, але виходить що у них єбажання не пропонувати альтернативу, а заблокувати роботу законодавчого органу країни у м’яко кажучи, непростий час. Хто вони, і що стоїть за безліччю правок – судіть самі
Сім народних депутатів подали до “антиколомойського” законопроєкту щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності більше 1 тисячі правок. Переважна більшість має авторства нардепів “Слуги народа”, вигнаний з фракції Антон Поляков подав 6 тисяч правок.
Список усіх авторів правок напередодні опублікував у Facebook перший заступник голови податкового комітету ВР Ярослав Железняк.
Видання «Економічна правда» пояснює хто подавав правки, і як ці нардепи можуть бути пов’язані з олігархом та екс-власником Приватбанку Ігорем Коломойським, який не відмовляється від наміру повернути банк.
Антон Поляков (6033 правок) – мажоритарщик Чернігівщини від “слуг”, освіта середня. 15 листопада був виключений з фракції через порушення домовленостей про спільні голосуваннях і пропуск засідань. Зараз позафракційний. Звинувачував керівництво партії у продажу виборчих округів у Чернігівській області.
Публічно спростовував існування “групи Коломойського” у раді та зв’язок нардепа Дубінського з олігархом. Нещодавно Поляков готував запрос до Податкової служби США стосовно виплати податків нібито громадянами США очільника “Укрпошти” Ігоря Смілянського, ексміністра економіки Тимофія Милованова та голови фракції СН Давида Арахамії.
У жовтні підписував проект постанови про висловлення недовіри тодішньому генпрокурору Руслану Рябошапці разом з Дубінським та Бужанським.
Віктор Бондар (1911 правок) – керівник депутатської групи “За майбутнє” та екс-очільник партії минулого скликання “Відродження”. І групу і партію пов’язують з безпосереднім впливом Ігоря Коломойського. З грудень 2012-го по лютий 2014-го – нардеп від фракції Партії Регіонів.
Бондар відомий своєю схемою незаконної забудови багатоповерхівки на схилі Кловського яру, яка базується на прострочених дозволах, які у 2015-му році легітимізовував, на той час заступник директора Департаменту містобудування, а нині бізнесмен-забудовник Андрій Вавриш.
Дмитро Чорний (1781 правок) – депутат-мажоритарщик СН по Дніпропетровській області. У 2015 році був обраний депутатом Дніпропетровської обласної ради від партії Коломойського – “УКРОП”.
З У 2014 та 2012 роках балотувався до Ради від партії “Україна Майбутнього”, очільником якої був Святослав Олійник – нинішній очільник Дніпропетровської облради та екс-заступник Коломойського на посаді голови ОДА у 2014-му році.
Ольга Василевська-Смаглюк (1689 правок) – останні 8 років журналістка телеканалу “1+1” , відома спробою проштовхнути правки вигідні компанії “Укртатнафта” Коломойського до законопроєкту №2317. Підтримує одіозного Андрія Портнова (колишнього першого заступника голови Адміністрації президента Януковича), вважає, що Портнов “багато робить для відновлення справедливості”.
У листопаді коментуючи справу щодо Софії Федини та Марусі Звіробій, підозрюваних у погрозах президенту Володимиру Зеленському, Василевська-Смаглюк заявляла, що в Україні “пора приглушити свободу слова”.
За словами Василевської-Смаглюк, її правки до законопроєкту про банки мають на меті привести ухвалений у першому читанні законопроект у відповідність до альтернативного проекту закону, який вона подавала.
Олег Дунда (1656 правок) – нардеп “Слуги народу”. У 2015 році балотувався до Київської міської ради від партії “Відродження”.
Директор будівельної компанії А.В.С. 95% акцій цієї фірми належать компанії з управління активами Фінансовий капітал, яка пов’язана з екс-власниками Приватбанку. Також Дунда – член ради директорів компанії Independence, головою наглядової ради якої є Станіслав Шейхет – чоловік сестри бізнес-партнера Коломойського Геннадія Боголюбова.
Сергій Демченко (1463 правок) – теж мажоротарщик “слуг” по Дніпру, який раніше балотувався від “УКРОП” до Київської міськради. Демченко балотувався у парламент від вищезгаданої партії “Україна майбутнього”, правління якої переплітається з найближчим оточенням Коломойського
Олександр Дубінський (1199 правок) – журналіст 1+1 (що належить медіагрупі Коломойського), один з найяскравіших опозиціонерів партійної лінії “слуг”. Активно критикує діяльність НБУ, та екс-голову регулятора – Валерію Гонтареву. НБУ наразі є одним з найбільших “пушерів” судових справ проти Коломойського. Також Дубінський є автором цілого альтернативного проєкту закону щодо неповернення банків екс-власникам.
Під час ліквідації “майданчиків Яценка” Дубінський голосував проти, через що потім потрапив у скандал про нібито отримання частиною депутатів СН 30 тисячі доларів за “потрібне” голосування. Також за даними ЗМІ у цьому списку значилась Василевська-Смаглюк.
У розслідуванні сайту про медіа Media Sapiens стверджується, що програми Дубинського на “плюсах” – ангажовані і часто відстоюють позицію вигідну Коломойському.
Також під час прийняття законопроєкту №2317 щодо покращення адміністрування акцизного податку, Дубінський з трибуни просив надати преференції Кременчуцькому НПЗ Коломойського.
Серед усіх вищезгаданих “слуг” Дубінський, Демченко, Дунда та Василевська-Смаглюк – це також ті нардепи, які не голосували за дозвіл арештувати Ярослава Дубневича, якого прокуратура підозрювала у корупційних схем в рамках закупівель для підприємства “Укрзалізниці”.