Історія захисника України

В’ячеслав – військовослужбовець. Чоловік родом з міста Дніпро, у цивільному житті працював машиністом екструдера. Та життя внесло свої корективи, тож нині чоловік у військовій формі. Пан В’ячеслав зробив усе, аби отримати повістку та згодом пройти навчання. Каже, тоді його єдиним бажанням було стати на захист держави. Так чоловік і потрапив до 71-ої бригади. Під час служби військовослужбовець побував на найгарячіших напрямках. Одним із них був Харківський. «Сава» пригадує своє перше бойове завдання. Найбільше на війні цінував моменти з побратимами. Захист держави соловік вважає своїм обов’язком. Задача їхньої бригади полягали у обороні міста. Чолові каже,що панікувати чи бути розгубленим не було часу. Війна вимагає швидких рішень. Важко було перебувати у нелюдських умовах. «Сава» з болем у серці пригадує, як окупанти нищили українські міста. Чоловік розповідає, виконував бойові завдання з холодним розумом та спокоєм. Та якраз під час виконання одного з бойових завдань, військовослужбовець втратив верхню кінцівку. Каже, ці відчуття неможливо ні описати, ні забути. Увесь час чоловік обходився без знеболюючих. Та каже, найголовніше, що вдалося дотриматися всіх санітарних вимог та не занести інфекцію. Та навіть попри таке важке поранення, військовослужбовець не залишив бойову позицію. Наразі чоловік проходить лікування. Радіє, що може провести часом з дружиною та сином. В’ячеслав – справжній патріот України. Чоловік знає – Україна святкуватиме перемогу. Адже там залишилися його побратими, які заради миру в Батьківщині готові надалі ризикувати своїм життям. Бо ж справжні – захисники України.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

twenty − thirteen =