Досвідом інклюзивної освіти із закараптськими сім’ями ділилася родина незрячої дитини із міста Березник, що на Рівненщині. Зустріч влаштували на базі Громадської організації «Неємія» у рамках реалізації німецького проекту. Це – Ольга Одійчук, мама тотально незрячої дитини, що успішно навчається на інклюзивній формі навчання, тифлопедагог, асистент вчителя в інклюзивному класі з міста Березник на Рівненщині. Приїхала у Закарпаття на запрошення разом із чоловіком, аби поділитися особистим нелегким досвідом.За цей час, каже пані Ольга, отримала письмових відповідей заввишки з два сантиметри, почала розбиратися в українському законодавстві щодо інклюзії. Коли увірвався терпець від оббивання порогів чиновників, на одній із зустрічей з представниками міської і обласної влади, озвучила позицію: Якщо моя дитина завтра не буде в садочку, я звертаюся в Прокуратуру». Повністю незрячий син сім’ї Одійчук, був першим вихованцем на Рівненщині, що пішов у звичайний садочок. Проте проблема нагадала про себе, як сину довелося іти в школу. Аби пройти усі випробування разом з чоловіком, юристом, заснували громадську організацію «Асоціація батьків дітей з інвалідністю та особливими потребами «Особливий кіндер». І зараз своїм прикладом показують, що при бажанні і зусиллях – все можливо, залюбки діляться досвідом у різних регіонах. На зустріч запросили не тільки закарпатських батьків, чиї діти потребують інклюзії, а й фахівців соціальної та освітньої сфер, представників місцевої влади, аби надихнути і запустити процес у Закарпатті. Крім досвіду та мотивації, на семінарі представили сімейно-орієнтовану модель допомоги сім’ям, які виховують дітей з порушеннями розвитку, обговорили налагодження партнерських стосунків, мультидисциплінарний підхід в центрах розвитку дитини, окремо зупинилися на написанні цілей для розвитку інклюзивної місцевої громади. Захід організували у рамках німецького проекту «Підвищення компетенції мультиплікаторів дитино-орієнтованої інклюзивної педагогіки та надавачів соціальних послуг».