На українсько-словацькому кордоні до вантажного терміналу – черга! Так, невелика- у порівнянні з тим, як було до запровадження електронної черги, проте – до двох десятків вантажівок назбиралося. Про реалії єЧерги – говорять самі водії. Виявляється, не все так гладко, як анонсували. Водій з Дрогобича Олег скаржиться, очікування черги вдома – а це 9-10 днів, не оплачується! Водій Іван – приїхав зі Львівщини у призначений час до кордону зі Словаччиною, проте до терміналу так і не потрапив – довелося стати у живу чергу. А Степан – водій з Молдови, виходець з України – стоїть перед пунктом пропуску вже дев’ять днів! Чоловік каже, проблема виникла з пріоритеом на товар – виявляється, у Європі виноград,який везе, відноситься до швидкопсувних товарів, але не в Україні! Далі пряма мова. Аналогічна ситуація на пункті пропуску «Дякове», що одним із найпопулярніших КПП для проходження кордону саме на грузовому транспорті. Пан Тоні – македонець. Чоловік прямує з Києва до Італії. Станом на сьогодні, подорож триває для нього вже 11 днів. Водії, що перевозять товар, який швидко псується, побоюються, що з такою швидкістю проходження кордону просто не довезуть його до пункту призначення. Водії висувають свої припущення, чому є-черга не полегшила рух, а навпаки дещо його ускладнила. Є-Черга, яка мала б впорякувати ситуацію на кордонах з вантажівками, на ділі трохи покращила її, але не вирішила усіх проблемних питань. Скарги надходять і до Служби з безпеки на транспорті краю. Наразі 9-10 днів у середньому черга на пунктах пропуску краю – з Румунією, Угорщиною та Словаччиною. Констатує Олександр Копитчак. Так, у Чопі на КПП Тиса -2700 вантажівок, в Ужгороді півтори тисячі. Але тут важлива ще й пропускна спроможність та робота суміжної сторони. Незабаром, ситуація може ще погіршитися через страйк Польских перевізників – каже Олександр Копитчак, тому до цього варто б підготуватися. Також пояснив очільник служи з безпеки на транспорті Закарпаття, як працює механізм пріоритетності швидкопсувних товарів. Мінагрополітики реагує на запити, проте через бюрократію не так швидко, як хотілося б підприємцям. А тим часом товар псується, а збитки ростуть! І винних годі і шукати – марна справа, резюмують самі перевізники.