Здавали кров. Рекорд від прикордонників

Сьогодні не на шикування і не на пости. А в чергу до донорського центру. В Ужгороді прикордонники Чопського загону теж долучилися до ацікції, і всі готові здавати кров. Серед донорів –  військові, які знають ціну кожній краплі крові не з чужих історій. Багато хто був на передовій і бачив, як донорська кров рятує життя поранених побратимів. Там рішення потрібні миттєво. Як і допомога. Євген нещодавно повернувся з Донецького напрямку. І нині у чоловіка символічний ювілейний день донорства.  Поки один пакет поступово наповнюється кров’ю, медики готують наступного донора. За кілька годин через донорські крісла проходять десятки військовослужбовців. Цього дня такі ж акції одночасно відбуваються ще у чотирьох містах країни. Прикордонники Західного регіонального управління долучилися до всеукраїнської ініціативи та встановлювали рекорд за кількістю військовослужбовців, які здали кров в один день. Та головне тут не рекорд.  Після процедури – солодкий чай і кілька хвилин відпочинку. Потім знову служба і звичні обов’язки. Але сьогодні кожен із них уже виконав ще одну важливу місію. Без зброї. Без наказу. Просто подарувавши комусь шанс вижити. До загону військовослужбовці Мукачівського прикордонного загону прибували з самого ранку, все для того аби здати кров.  Для багатьох із них донорство вже стало доброю традицією. Серед учасників акції були як досвідчені донори, так і ті, хто вперше вирішив допомогти людям у такий спосіб.  Перед процедурою кожен пройшов обов’язкове медичне обстеження та консультацію лікарів. Та сьогодні донація особлива. Адже охоронці рубежу встановлюють благодійний рекорд. Роблять це згуртовано. Разом у прямому ефірі одночасно у 5-тьої містах, які підпорядковані Західному регіональному управлінню Держприкордонслужби України.  Загалом прикордонники з Луцьку, Львову, Ужгорода, Мукачева та Чернівців здали 196 літрів крові встановивши рекорд України. Ця акція стала не лише рекордною, а й символічною. Адже прикордонники щодня стоять на захисті держави, а сьогодні ще й поділилися тим, що може врятувати життя тим, хто цього найбільше потребує.