Володимир Чубірко: “Москаля знову вивели на “навколозакарпатську” орбіту”

Громадський діяч, колишній голова Закарпатської обласної ради Володимир  Чубірко про скандальний пост Геннадія Москаля:  На вихідних потрапив мені на очі пост двічі екс-губернатора Закарпаття Геннадія Москаля про нове розподілення районів в області. Спочатку хотів пройти повз, бо, гадаю, кожен закарпатець пам’ятає з яким політичним боягузтвом противився тодішній голова ОДА децентралізаії. Але згодом мені згадалася неодноразова присутність на зібраннях Холмківської громади, пригадав той щирий порив, з яким місцеві мешканці хотіли отримати більше самоврядних повноважень, аби, в тому числі, не залежати від таких чинуш-самодурів, тому пройти повз не можу, а хочу сказати лише одне.

Час покаже, правильним чи ні був курс на зменшення кількості районів області, можливо їх необхідно було зробити на один-два більше чи менше. Приміром, в дорадянському Закарпатті було всього 4 комітати і якось справлялися без тої армії чиновників-бездарів, за долю яких так переживає пан Москаль. В будь-якому разі, децентралізація – це є рух, реформування, поступ вперед. Натомість, з чим може асоціюватися період останнього губернаторства Геннадія Геннадійовича, так це з часами “брежнєвського застою”, часом гучних фестивалів та гулянок, але повної стагнації в економіці краю.

Маючи вибір – підписати погодження на створення цілого ряду ОТГ, а, відповідно, залучення десятків мільйонів гривень на будівництво доріг, ремонти шкіл та лікарень, Геннадій Геннадійович обрав інший шлях. Як казав ще один “великий” український правитель – “тихе життя на Закарпатті”. І справді, навіщо кудись рухатися, якщо і так добре живеться та заробляється.

Сьогодні, коли наближаються вибори, Москаля знову вивели на “навколозакарпатську” орбіту. Але мені дуже хочеться вірити, що мешканці закарпатських міст та сіл більше не поведуться на чергові політичні фестивалі та шоу, які так гарно вміє організовувати Геннадій Геннадійович. А просто глянуть – чого за короткий час досягли ті нечисленні об’єднані громади, яким вдалося прорватися крізь «москалівський заслін» і що собою представляють районні адміністрації – пережитки минулого, до яких, власне, належить і сам Геннадій Москаль.