Віддав життя за Україну

Він зробив вибір, що вимагає неабиякої мужності – пішов на фронт, аби захищати Україну. Закарпатець Олександр Шімон із села Гукливий, що на Воловеччині, пройшов шлях від строковика до воїна 3-ї окремої штурмової бригади. У найгарячішій точці- на Бахмутському напрямку – прикордонник врятував побратимів, тримався до останнього… І віддав своє життя, боронячи рідну землю. Проте про цього мужнього хлопця повинен знати кожен українець. Йому було всього 21. Закарпатець Олександр Шімон віддав життя за Україну. Після завершення строкової служби у лавах прикордонників міг повернутися до мирного життя. Проте не зробив цього. Зустрів повномасштабне вторгнення на Харківщині, де з побраhttps://youtu.be/fqo4Setu1H4тимами першим прийняв удар російських військ. Витримав. Відбив. У липні 2023 року добровільно повернувся на фронт – на найгарячіший Бахмутський напрямок. 6 вересня 2023 року, під час артилерійського обстрілу в Костянтинівці, прикордонник загинув, виконуючи бойове завдання. Його відвагу відзначили державним орденом За мужність ІІІ ступеня. А сам завжди казав: «Я просто роблю те, що має робити кожен, хто любить свою країну. Як не я – то хто?» Штурмовики працюють парами. Так і Сашко зі своїм другом, яких у загоні прозвали Чіпом і Дейлом, які завжди поспішають на допомогу і робили ве разом. Так і водному збоїв без води й їжі, попри ворожі кулі та дрони, ніс побратима 4 кілометри до безпечного місця. І врятував. Сашко пішов по стопам батька і хотів стати залізничником, вивчився на провідника. Проте не встиг. А ще – люблячий син. Надійний брат. Вірний коханий. І герой, що навіки залишиться у серці України. Аби жила пам’ять про захисника у рідному селі – Гукливий на Воловеччині – на будівлі школи встановили меморіальну дошку, як наймолодшому герою. Також боєць – на алеї слави у Волівці. А вдома у кімнаті Олександра рідні облаштували міні музей – з фотографіями, шевронами, нагородами та всім, що любив при житті. Таких історій – тисячі. Але кожна з них – неповторна. І за кожною — людське життя, яке ніколи не маємо права забути.