На Доманинцях в Ужгороді діє унікальна греко-католицька парафія

Греко-католицька Свято-троїцька парафія в Ужгороді – унікальна. І не тільки тому, що тут побудований один із найбільших храмів Закарпаття, підвальна церква, капличка оздоблена деревом, школа для катехизації молоді.

Справа у нерукотворності – до створення усіх об’єктів долучилися парафіяни, благодійники, меценати та просто не байдужі люди. І в результаті – позитивна духовна аура гармонійно поєдналася з сакральним мистецтвом: фрески, рельєфна різьба по дереву та мармуру, вітражі, а у планах – мозаїка.

Свято-троїцька парафія Мукачівської греко-католицької єпархії на вулиці Богомольця в Ужгороді вважається родзинкою не тільки обласного центру, а й Закарпаття. Тисячі вірників обрали саме цей храм для зближення з Богом.

Історія парафії бере початок з 1997 року, коли зареєструвалася громада з 22 чоловік і подала заяву на виділення земельної ділянки на побудову храму. 26 липня 1998 року було освячення каменю. Громада стрімко зростала, люди приходили на служби, які справлялися у ангарі.

Спочатку збудували каплицю, яку відкрили у 2000 році – до ювілею Різдва пресвятої Богородиці. Капличка особлива – оздоблена деревом: і престол, і жертвенники, іконостас, ікони, хресна дорога –все рельєфна різьба.

Кількість прихожан на службах і далі зростала. Уміститися понад 1200 вірникам у капличці було важко. У 2003 році з благословіння владики Мілана розпочалося будівництво церкви Пресвятої троїці. Зараз це один з найбільших храмів Закарпаття, де гармонійно та естетично поєднані такі види сакрального мистецтва, як фрески, рельєфна різьба по дереву та мармуру, вітражі, а у планах – мозаїка.

З мармуру на тільки іконостас, а й вівтарі, і престол, і крісло єпископа, лавиці для дітей. Весь інтер’єр унікальний і свідчить про те, що при бажанні і зусиллях результат може перевершити сподівання.

Хто поклав сотні квадратів плитки безкоштовно, хто заплатив за вітражі, хтось пожертвував своїм часом, хтось здібностями – одним словом, громада згуртувалася і у 2013 році у церкві з дозволу єпархії почали молитися.

А це Василь Мовнар – дяк у третьому поколінні. Талант до співу йому передався від батька, який у комунстичні часи був підпільним дяком. З початку заснування громади – з 1998 року – співає. Понад 150 розспівок знає, а ще пісні до кожного свята на кожен день року.

Подбали і про церкву підвальну. Її названо у честь Святого великомученика побідоносця Георгія. Тут проводитимуть службу у спекотні та холодні дні. Це дасть можливість заощадити кошти взимку, адже обігріти велике приміщення храму важко і дорого.

У 2019 році на Свято Трійці чи так звані Зелені свята храм освятили. Тому він і має назву Свято-Троїцький.

Парафія постійно розвивається. Тут і спільнота матерів, яка молиться за дітей цілого світу, і спільнота Ружанця, що моляться за лад і людську долю, церковнийхор, школа для навчання дітей та дорослих – катехизаційний центр, підготовка першопричастників – тощо.

Варто додати, за становлення парафії і заслуги отець Юрій Довганинець нагороджений орденом Кирила і Методія учителів слов’янських.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 − four =