8-10 березня 1946 року на Святоюрській горі у Львові відбувся «собор» духовенства та мирян, на якому було здійснено черговий крок задля ліквідації Української Греко-Католицької Церкви на українських землях. А репресії з боку радянської влади проти УГКЦ тривали до кінця 1980-х років. Лише у 1989 році було відновлено легальну діяльність УГКЦ в Україні. Нашим журналістам вдалося […]
Жовтень у католицькій церкві – місяць особливого почитання Богородиці – Цариці Святої Вервиці. З цієї нагоди духівники міста разом з молоддю зібралися на традиційній божественній літургії у соборі святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, аби дізнатися більше, що символізує вервиця, та разом помолитися за мир в Україні та цілому світі.
Фестиваль духовної пісні вдруге відбувся в Ужгороді. Цього року його провели під гаслом «Твоє обличчя, Господи, я шукаю». Для Мукачівської греко-католицької єпархії фестиваль став уже двадцять другим: його організовують для талановитої молоді кожного літа в іншому районі.
В Ужгородський греко-католицький Кафедральний собор привезли з Лівану мощі Святого Шарбеля. Протягом двох днів у всіх охочих була можливість преклонитись та помолитись біля мощей. Організатори розповідають, це особливий святий з Лівану, він допомагає хворим на ракові недуги.
В Кафедральному Костелі Святого Мартина пройшло урочисте богослужіння з нагоди дня покровителя міста та одного з найшановніших святих – Мартина з Туру. На божественну літургію завітало чимало вірників. Помолитися разом з прихожанами в цей святковий день приїхало чимало поважних гостей.
У Хрестовоздвиженському Кафедральному соборі та єпископській резиденції відбувся день відкритих дверей. Всі охочі могли побачити не тільки місце роботи і проживання сучасних владик, а й єпископську каплицю, розписану Йосипом Бокшаєм, галерею-коридор з історичними світлинами та крипту-підземелля, де похована більшість єпископів.
В селі Ірлява Ужгородського району відкрили Меморіал пам’яті захисників України – згадали всіх, хто свого часу віддав життя за Батьківщину. Встановили його біля новозведеної греко-католицької церкви, історія будівництва якої не менш трагічна.
Людиною похилого віку вважають особу від 65-ти років. Але не вік говорить про людину, а її вчинки протягом життя. Вони вже здобули той досвід та мудрість, до яких необхідно прислухатися. А тому, як розповідає ужгородець Олександр, свою онучку вчить не тільки словом, а й власним прикладом.