«Сам на сам» з проблемами

Другий етап медичної реформи, який стартував в Україні 1 квітня 2020 року, торкнувся і спеціалізованих закладів, таких як диспансери – наркотичний, туберкульозний, психоневрологічний тощо. Зокрема, змінилися підходи у фінансуванні та організації надання медичних послуг. Так, колишній наркодиспансер в Ужгороді – зараз це КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров’я та медицини залежностей» – залишився сам на сам з проблемами реалізації медреформи. Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров’я та медицини залежностей» – це колишній наркодиспансер – єдиний такого рівня спеціалізації медичний заклад у Закарпатті. З 1 квітня 2020 року згідно з другим етапом медичної реформи, законртрактувався з Національною Службою Здоров’я України. Два відділення на 110 ліжок: 75 у наркологічному і 35 у психіатричному було раніше у наркодиспансері. Зараз одночасно можуть пролікувати 85 пацієнтів: відповідно 60 і 25 у відділеннях. Із 107 працівників залишилося 80 внаслідок оптимізації закладу. Це наслідки реалізації ІІ етапу медреформи та недофінансування. Зміна принципу фінансування – «гроші ідуть за пацієнтом» замість субвенції з державного бюджету незалежно від кількості пролікованих – для таких спеціалізованих закладів як диспансери стало випробуванням. Перша проблема – це недофінасування закладу НСЗУ у 2 мільйони гривень на цей рік – це менше на приблизно 15%. Виділених коштів вистачить лише на медикаменти, харчування та зарплату персоналу, завдяки запасам. То ж будуть економити і активно запроваджувати платні послуги, аби вижити. Директор медичного центру психічного здоров’я та медицини залежностей вважає початок ІІ етапу реформи медицини недопрацьованим. Попри основні труднощі – ситуація погіршилася у зв’язку з пандемією коронавірусу. Заклад завантажений лише на 15% – це пацієнти з невідкладними станами, планових хворих не обслуговують. То ж як заробити гроші? До прикладу, пацієнти та працівники обласної психіатричної лікарні, що у Вільшанах на Хустщині, взагалі можуть опинитися на вулиці. Причина банальна – на їх утримання виділилив сього 14 % від потреби. Куди подінуться понад сотня хворих, переважна більшість яких не має документів і, навіть, рідних? Внаслідок реалізації медичної реформи у селі Довге закривають два протитуберкульозні заклади: протитуберкульозне відділення Іршавської районної лікарні – тубдиспанеср закрили ще 1 січня, а хворих доправили в Ужгород. Та обласний клінічний фтизіо-пульмонологічний лікувально-діагностичний центр Закарпатської обласної ради –до слова, єдиний у Закарпатті. Яка ж доля спеціалізованих закладів краю – наразі не відомо. Фактом залишається, що самотужки не виживуть та фінансових проблем без допомоги не вирішать. Роман Шніцер, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я Закарпатської обласної ради, директор КНП «Обласна дитяча лікарня» .Наразі до НСЗУ більше питань, ніж відповідей, чіткого алгоритму дій не подано, багато невизначеностей. Працівники медзакладів з оптимізмом чекають роз’яснень.