Рівень освіти

Не встигли ми відійти від результатів дослідження якості освіти PISA, яке проказало, що українські школярі погано рахують та мають проблеми з читанням, як видання «Фокус» оприлюднило ТОП-100 загальноосвітніх шкіл України. Туди не потрапила жодна закарпатська школа. В рейтингу ж інформаційно освітнього ресурсу Освіта.ua опинилися 2 навчальні заклади, правда місця далеко непочесні. Наприкінці 2019 року ми отримали невтішні результати досліджень якості освіти PISA. Воно показало, що 36% українських учнів не можуть зробити базові розрахунки. 15-річні школярі мають проблеми з вирішенням задач рівня 5-6 класу, де рахують відсотки і дроби. 26% учнів не досягли базового рівня читання. В середньому кожен четвертий учень в Україні має низький рівень сформованої читацької, математичної та/або природничої грамотності, йдеться у результатах дослідження.  Щодо Закарпаття, то цього тижня пролунав черговий дзвіночок щодо чималих проблем в галузі нашого регіону. Авторитетне видання «Фокус» оприлюднило ТОП-100 загальноосвітніх шкіл України. Туди не потрапила жодна закарпатська школа. В рейтингу ж інформаційно освітнього ресурсу Освіта.ua  ТОП-200, який також з’явився цього тижня, опинилися аж 2 навчальні заклади області, правда місця далеко непочесні – на 77-й позиції класична Ужгородська гімназія, на 196-й Ужгородська загальноосвітня спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради. Ми запитали від закарпатців, чому на їхню думку, ми маємо такі проблеми в галузі.Говорять про те, що нема мотивації і у вчтителів, і у дітей, слабкий виклад матеріалу, вчителі їдуть за кордон, можливо ЗНО – не останній показник щодо якості освіти. Результати рейтингів і справді сформовані за підсумками ЗНО. Частина закарпатських школярів дійсно не потребує сертифікату ЗНО – хтось їде на навчання за кордон, а хтось відразу на роботу. Але це не означає, що їх все в школі влаштовувало. Ми і справді маємо проблеми щодо низьких заробітних плат освітян, відсутності в них мотивації, а тому і небажання зацікавити школярів. Не варто забувати і про батьківську підтримку дітей, адже результати PISA свідчать, що учні, яких батьки не підтримують у навчанні, мали у середньому на 10 балів менше за однолітків, батьки яких цікавляться навчанням своїх чад. Хочеться наголосити, що підтримка дітей це не нівелювання авторитету вчителя, адже, як показує практика, батьки нерідко самі сприяють неуспішності давши зрозуміти, що не поважають педагога, а тому і дитині не обов’язково, а тому і предмет, який він викладає не вартий уваги. Отже, низькі результати закарпатських школярів – проблема комплексна. В міністерстві освіти і науки на них вже відреагували. Загалом результати ЗНО, а тому і рейтингів – прогнозовані. Вони вкотре доводять необхідність реформування освітньої галузі. Чи вдасться бодай трохи покращити ситуацію дізнаємось в результаті наступного дослідження PISA , яке відбудеться у 2021 році. Чому ж така ситуція, та чому навіть у найбільших містах області Ужгороді та Мукачеві картина не тішить. Адже, здавалось би, тут на освіту виділяють мільйони, тож чому така успішність – про це у наших дослідженнях вже у наступних випусках.

Про автора

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seventeen − 17 =