Прибув евакуаційний потяг

Перший евакуаційний потяг із Запорізької області цими вихідними прибув до Мукачева. Дев’ять родин, серед яких двадцять дітей, вимушено покинули свої домівки у пошуках безпеки. На вокзалі переселенців зустрічали волонтери, безпекові служби та психологи. На першу колію перону прибув потяг із Запоріжжя. Та у вагонах — не просто пасажири, а евакуйовані українці із зон, де активно ведуться бойові дії. На перон сходить пані Яна. Жінка приїхала до Мукачева разом із п’ятьма дітьми та кількома валізами, у які довелося вмістити все колишнє життя. Пані Яна зізнається, що рішення про евакуацію було непростим, однак безпека дітей стала головним аргументом. Пані Світлана приїхала до Закарпаття разом із двома дітьми. У її рідній громаді обстріли стали щоденними. Коли жінка дізналася про можливість евакуації, одразу погодилася. Емілія вже чітко усвідомлює, що родині довелося тікати від війни. Та попри постійну небезпеку дівчинці було важко покидати рідний дім. Дорога була виснажливою, але думка про безпечніше місце додавала сил. Найголовніше — що діти тепер далеко від вибухів. Загалом цим евакуаційним потягом до Закарпаття прибуло тридцять п’ять українців — п’ятнадцять дорослих та двадцять дітей. На вокзалі родини зустрічають медики, волонтери та представники екстрених служб. Прямо на місці їм надають кваліфіковану медичну допомогу, за потреби, а також психологічну підтримку. Новоприбулих українців розмістять у місці компактного проживання у Хусті, яке попередньо облаштували для вимушених переселенців. Закарпаття і надалі стає прихистком для співвітчизників, які цього потребують.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × two =