Пройшло 29-ть років, як радянський союз вивів війська з Афганістану. Хто там відвоював радше б забув ті часи. Але забути їх не дає пам’ять про полеглих військовиків. П. Іван зі Свалявщини втратив у «афганському пеклі» щонайменше 10-х своїх побратимів. Тоді йшли на війну виконувати свій інтернаціональний обов’язок. Принаймні, такі пояснення чули. За це і віддавали свої життя, розповідають ті, хто пройшов Афганістан. За це зі скандалами та блокуваннями, але отримали обіцяні земельні ділянки. Які їм обіцяли ще 30-ть років тому. За допомогою міської влади в Ужгороді два місяці тому змогли поставити плиту з викарбуваними прізвищами загиблих військовиків. Яку торік чи-то зруйнували невідомі вандали, чи- то вона сама впала. Сьогодні її освятили. Втім, питання путівок – досі на часі. Пам’ять про загиблих вшановують хвилиною мовчання та покладанням квітів. Пом’янули полеглих і урочистими запалами.
За офіційними даними з війни на території інших держав не повернулися 57-закарпатців. Ще четверо зникли безвісти. Вшановували пам’ять загиблих воїнів також і в Мукачеві. Наголошували, що війна – лихо для кожної домівки. І насамперед кожен з нас має дбати про те, щоб ми жили під мирним небом. Саме миру у світі прагнули бійці, що загинули 29 років тому. Єдине прохання ветеранів – щоб тогочасні події більше не повторювались. самі ветерани називають цю річницю святом. До монументу воїнам-афганцям, що був відкритий в Мукачеві 15 лютого 2008 року покладали квіти та щирою молитвою вшановували память полеглих в бою.