Покровськ-Закарпаття. Історії переселенців з міста-епіцентра війни

13 Переглядів

0 Вподобано

15.02.2025 20:10

Від М-студіо

Покровськ. Місто, що колись ледь не стало побратимом Мукачева. Наразі його шматує загарбницька війна. Інфраструктура повністю зруйнована, містроутворюючі підприємства, заводи та шахти лежать в руїнах, як і тисячі будинків простих українців. Пані Тетяна виїхала з міста у розпал бойових дій. Наразі жінкою опікується Верхньокоропецька громада. На території Покровської громади знаходилася найбільша у країні шахта з видобутку вугілля. Гірничопромислове підприємство трималося до останнього, під обстрілами, витримуючи знеструмлення та натиск рашистської орди. 13 січня шахтоуправління припинило свою діяльність, наразі воно майже вщент зруйноване. Пан Сергій тяжко переживає розлуку з рідним містом, відводить очі, наповнені сльозами та каже, краще про це не питати, бо болить. Дивитися у майбутнє пан Сергій поки не наважуються, але мрія повернутися додому – жива. Говорячи про це, так само згадує підприємства. Для покровчан вони несуть особливий сенс, адже більша частина населення – робітники, тож втратити роботу для багатьох рівноцінно втраті сенсу життя. Пан В’ячеслав оптиміст по життю, це дозволило йому швидко інтегруватися на новому місці. Чоловік приїхав у Закарпаття разом з дружиною та донькою, тож каже треба бути сильним заради них. На своєму досвіді знає, як це бачити зруйнований батьківський дім, каже боляче, дуже боляче. Таким Покровськ був до повномасштабної війни – квітучим, прогресивним, сучасним та комфортним. Тут народжувалися діти, тут створювалися родини, тут жили мрії, лунав сміх та панував спокій. Це місто в Україні першим українізувалося, переклавши українською всю публічну інформацію. Наразі за Покровськ відчайдушно борються наші захисники. Тож молимось за них, з вірою, що всі переселенці зможуть якомога повернутися у свої домівки. Слава українським воїнам, вперед до перемоги!