Сусідку Говерли – гору Петрос підкорили закарпатські лісівники

Вона лякає своєю неприступністю і щедро винагороджує тих, хто таки наважився на неї піднятись: звідси вся Чорногора як на долоні – від Говерли аж до Піп-Івану! Гора Петрос – одна з вершин-двотисячників Чорногріського хребта, сусідка Говрели завжди дарує мандрівникам натхнення, адже підйом на неї досить стрімкий, і ті, хто його долає, дійсно тріумфує, а ще відчуває приплив сил та енергії. В рамках дня працівника лісового господарства лісівники також підкорили чергову вершину – двотисячник.

Якщо на Петрос поглянути з його підніжжя, складається враження, що ця гора майже неприступна: з усіх боків круті, кам’янисті схили. Та насправді стежина до вершини є. І навіть промаркована. Весь шлях наче складається з багатьох тисяч сходинок: десь попрацювала природа, десь самі люди доклали зусиль. Та головне, під час зупинок при підйомі і вже на самій вершині можна сповна насолодитись неперевершеними краєвидами.

Поруч з Петросом – його молодший брат, а далі інші гори-двотисячники: з одного боку – Близниці, з іншого добре видно Говерлу. Якщо добре пригледітись, навіть можна побачити на її вершечку натовпи туристів. А от мандрівників, які прямують до Піп-Івана, вже не розгледіти, однак добре видно на його вершині відому обсерваторію «Білий Слон».

Хтось мандрує групами разом з провідником, інші віддають перевагу самостійним сходженням. Туристи, як правило, добре розуміють ту небезпеку, яка може чатувати горах, а тому і до підйомів готуються відповідно. При собі мають усе необіхдне спорядження.

Підкорити черговий двотисячник цього року вирішили і закарпатські лісівники. Приурочили сходження до дня працівника лісового господарства.

Розповідають лісівники і легенди про місцеві гори, за однією з них, гору Петрос назвали на честь хлопчика Петра, який разом з сестрою близнючкою піднявся на гору, щоб вбити чудовисько Страхопуда, яке дошкуляло місцевим. А ще на цій вершині стоїть символічний хрест. Його встановили ще у 2006-му році. Ідея належала священику з Тернополя, а мета полягала в тому, щоб о’бєднати всі церкви Закарпаття в єдину помісну церкву. Хрест виготовили на Тернопільщині і встановили спільними зусиллями лісівників.

Кілька років тому хрест понищила негода, та його знов відновили. А от капличці, що стоїть поруч з хрестом, дісталось від вандалів. Та і її планують відбудувати. Лісівники пообіцяли до цього долучитись . Також вони слідкують і за чистотою, і за збереженням унікальних видів рослин, які тут можна побачити.

Заквітчані або кам’янисті, холодні та засніжені – гори ваблять мандрівників у будь-яку пору. І кожен, хто побував в українських Карпатах хоч раз, назавжди запам’ятає їхні вершини і захоче знову сюди повернутись.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 − five =