Усміхнений, працьовитий, щирий та справжній патріот – таким назавжди у серцях та пам’яті родини, друзів та побратимів залишиться Михайло Мадяр. Юнак боронив країну з початку повномасштабного вторгнення у складі 128-ї бригади. Михайло ще з дитинства ріс відповідальним та чесним хлопцем. У родині був найменшим з 6-ти дітей. Михайло Мадяр працював на будівництві за кордоном. Згодом у 2019 році проходив строкову військову службу в Збройних Силах України. Після, намагався знову повернутися у цивільне життя, але повномасштабне вторгнення кардинально змінило його плани. Це був його свідомий вибір, кажуть рідні. 26 лютого 2022 року Михайло зібрав речі та пішов до військомату. Тоді юнак поповнив лави 128-Закарпатської бригади. Був Водієм-Санітаром медичного пункту самохідного артилерійського дивізіону. Брав участь у боях в найгарячіших напрямках фронту,перебуваючи у зонах бойових дій завжди допомагав своїм побратимам та врятував не одне життя солдатам. 11 квітня 2024 року призвався на військову службу до 1 прикордонного загону та старшим солдатом інспектором прикордонної служби. Родина завжди підтримувала Михайла у його життєвих рішеннях. відправляли допомогу з-за кордону. Востаннє, каже сестра просив ліки, не для себе, а для побратимів, що цього потребували. Проте останню посилку від сім’ї боєць так і не отримав. Адже Обороняючи території на Харківському напрямку 6 липня 2024 року в селі Миколаївка Чугуївського району,Харківської області хлопець загинув від ворожих обстрілів. У пам’ять про захисника, шану його подвигам заради наближення перемоги родина зареєструвала петицію на сайті президента задля присвоєння звання Героя України ( посмертно)Мадяру Михайлу Івановичу. Станом на 20 листопада вдалося зібрати близько 16 тисяч підписів. Разом з сім’єю, редакція телеканалу «М студіо» звертається до небайдужих українців підписати електронну петицію аби увіковічнити пам’ять про бійця, що обороняв наші життя ціною власного . Посилання на петицію можете знайти на наших сторінках у соціальних мережах під цим сюжетом.