Не побачити в Родниковій Гуті ні підприємств, ні заводів. Робочих місць тут обмаль, тож і змушені тутешні у більшості їхати на заробітки. А їх «золоті руки» за кордоном цінують. Заробляти гроші їдуть переважно у сусідні країни; Чехію Словаччину, рідше у Польщу, і лише 5 % у Росію. Працюють за кордоном нерідко навіть цілими родинами. Будівельній справі дід вчить сина, син онука. Не гірше чоловіків можуть покласти плитку і жінки. Домашнє господарство – прибутків не приносить, адже тримають корів та свиней місцеві лише для себе. Кажуть, раніше в селі було не менше півтори сотні голів великої рогатої худоби, зараз удвічі менше. Продавати лишки молока немає кому. Якби була налагоджена система збуту, цілком можливо, за молочними стравами, виготовленими за власним рецептом, вишукувалась би черга. Розвиток фермерства – цілком реальна перспектива для села, переконані тутешні. Та люди тут поки не готові ризикувати. Адже, може статись кошти вкладуть, а прибутків – не отримають. Зелений туризм – ще один вид діяльності, на який роблять ставку багато гірських сіл. Хоч село і оточене горами, та поки туристів в Родниковій Гуті не побачити. А все через відсутність відповідної інфраструктури. Та місцеві не падають духом, вірять, колись все зміниться, і їх село стане туристичним та процвітаючим.