Не втрачає надію. Історія прикордонника

13 Переглядів

0 Вподобано

Знайомтеся – це Леонід. Йому всього 25, та за його плечима участь у бойових діях, служба у лавах Мукачівського прикордонного загону, важке поранення та протезування за кордоном. За час повномасштабного вторгнення на його шляху було чимало випробувань. Свою службу з охорони державного кордону він розпочав ще до початку великої війни. 24 лютого 2022 року боєць зустрів на бойових позиціях. Згадує, крики побратимів про початок війни спочатку всерйоз не сприйняв. Далі евакуація. Перші хаотичні бої та відсіч ворогу. Після приїзду до Мукачева, Леонід прийняв справді доленосне рішення – підписати контракт та вирушити боронити країну на бойові позиції. Далі для прикордонника розпочалися справжня війна. Та під час одного з бойових виходів, Леонід отримав мінно-вибухове поранення, внаслідок чого втратив ногу. Далі у його житті розпочався складний період – реабілітація, а після протезування. Через те, що у хлопця була ампутація ноги вище коліна, цей тернистий шлях зайняв у нього два роки. Нове технологічну кінцівку Леонід отримав у Польщі. Каже, що не може передати емоцій, коли знову встав на дві ноги. Нині Леонід продовжує нести службу у 27 прикордонному загоні. Залишається вірним країні та власним переконанням. Поранення не стало для нього приводом завершувати військову кар’єру. Чоловік каже, військовий – це не посада, а справді стиль життя.