Навіки в строю

13 Переглядів

0 Вподобано

Пані Христина знімає синь-жовтий стяг із пам’ятної дошки. Її встановили на честь сина жінки Романа Гапака. Роман на позивний «Цитрус» загинув 27 травня 2024 року внаслідок удару FPV-дрона на Запорізькому напрямку. Хлопцю було всього 22 роки. Коли Роман вперше сказав, що хоче бути військовим, він ще був зовсім юним хлопчиком. Батьки в усерйоз не сприйняли мрію сина. Адже з дитинства у хлопця лікарі діагностували рідкісне генетичне захворювання. Та попри це, у свої 18 хлопець розпочав свій військовий шлях. Він був штурмовик і навідник гармати в БМП у 15-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні. Боровся з російськими окупантами у Білогорівці, Волновасі, під Бахмутом. У свої юні роки був головний сержант роти ударних безпілотників. Памʼятну дошки захиснику Роману Гапаку встановили на стінах рідного будинку, в Ужгороді, по вулиці Академіка Корольова. Чимало близьких, рідних та просто небайдужих жителів Ужгорода прийшли віддати шану герою. Тепер Роман щодня дивитиметься зі стіни свого рідного будинку — на вулиці, де виростав. І нагадуватиме всім, якою ціною здобувається українське небо без вибухів.