Музей румун Закарпаття. Збереження спадщини

В селі Нижня Апша на Тячівщині колишній лікар-стоматолог створив унікальний музей історії та етнографії румун Закарпаття. Потрапивши сюди, відвідувачі поринають в атмосферу давнього Мараморошу, та мають нагоду уявити, як жили мешканці цього регіону у різні історичні періоди. Голова обласної спілки румун Закарпаття «Дачія», дослідник та автор багатьох видань Іо̀н Бо́тош багато років працював лікарем-стоматологом у Нижній Апші. Його, медика за фахом, завжди цікавила та захоплювала історія рідного краю та речі давнього побуту. Усе почалося зі старої лампи. Упродовж тридцяти років Іон Ботош збирав артефакти для колекції. Музей історії та етнографії румун Закарпаття вирішили відкрити у 2014 році. Господар каже: односельці, які звикли будувати ресторани та магазини, з подивом сприйняли таку ідею. Та попри все, Іон Ботош втілив свій задум у життя. Усі експонати, зібрані переважно в румунських селах Тячівщини та Рахівщини, пройшли через дбайливі руки ентузіаста. В музеї діють відділи етнографії, нумізматики, історії. А окрасою є старовинна 200-річна дерев’яна хата в марамороському стилі, яку господар придбав за власні кошти у Нижні Апші та відреставрував. Таких колоритних хатинок в околицях уже не знайти. Та й взагалі, каже співрозмовник, речей, які б розповідали про минулі часи, стає в оселях місцевих все менше – продають у сусідню Румунію. Відвідувачам тут завжди раді. Музей став справжньою скарбницею для тих, хто хоче більше дізнатись про культуру румунської національної меншини. В гостях тут часто бувають поважні, відомі в Україні гості. Дружина Іона Ботоша пані Іляна в усьому підтримує чоловіка. Господиня залюбки популяризує румунську народну творчість. Вона охоче демонструє всю його глибину у на диво милозвучних піснях. Господарі музею упевнені: мало говорити про розвиток туризму у Закарпатті, варто ще й працювати в цьому напрямку. А поки ж створення справді потужних туристичних атракцій у регіоні – справа ентузіастів. Іон Ботош переймається розвитком культури у регіоні і сподівається: з часом ставлення до освіти та культури в суспільстві зміниться, а люди більше цінуватимуть духовне, аніж матеріальне.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

twenty + 19 =