Мистецтво писанкарства розивають на Хустщині

Чисте фарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят. масове розписування яєць в Україні існувало протягом століть. Власне, писанка у наших предків слугувала оберегом в хаті, яку ставали поблизу ікон, а також давали її й близьким у далеку дорогу. Навіть, що цікаво, закопували писане яйце у землю заради врожайності. Однак на ньому мав бути певний орнамент, що символізував бажане. Наразі писанка воском на Закарпатті таки найпопулярніша. Хоч це заняття не з легких, але саме діти у захваті від писанкарства, яке дається за допомогою вогню. Адже вогонь з давніх-давен мав велику магію.Тому діти як пані Олександри, так і її учні, залюбки вчаться у майстрині цьому стародавньому ремеслу і при цьому власноруч відроджують традиції своїх предків. Жителька Селища повідала нам і секрети писанки воском, провівши майстер – клас. Майстриня каже, що найкраще писати на білому яйці. Однак спершу треба продумати орнамент і розмісти його легенько за допомогою олівця. Чіткі лінії і сам візерунок вже розписуються за допомогою гарячого воску і писачка. Коли викупали ми яйце вже у першій – жовтій фарбі, знову пишемо на ньому окремі контури воском. Після купаємо писанку у червоній фарбі… І так_ до найтемнішого кольору. Однак щоразу після купання, воском перекриваємо лінії чи цілі площини, де хочемо отримати відповідний колір на нашому орнаменті. Зрештою, виходить писанка не зовсім презентабельна. Але, коли над свічкою за допомогою серветки чи паперу знімаються всі шари воску і кожен колір проявляється, тоді бачимо справжню магію великодньої писанки.