Коли система захисту дітей не встигає

10-річний хлопчик з інвалідністю у Вінницькій області помер від голоду. За даними слідства, дитина тривалий час залишалася без належного догляду та харчування. Її стан поступово погіршувався, згодом дитина померла у власному помешканні. Такі випадки, кажуть фахівці, не є поодинокими. І саме вони знову ставлять питання – як працює система захисту прав дітей в Україні і на якому етапі вона дає збій. 2025 рік.  Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в Закарпатській області, здійснив більше 80 моніторингових  візити саме у  питанні захисту прав дітей. Порушення фіксували чи не у кожній громаді. Ще один випадок – Кольчинська територіальна громада. 14-ти річна дівчинка проживала одна, матері немає, батько на війні. 4 рази її забирала швидка через алкогольну інтоксикацію, і дівчинку знову ж таки виписували, і вона поверталася додому. В  області також зафіксовані випадки, коли недбалість дорослих призвела до смерті дітей. Андрій Крючков каже, здійснені моніторинги вкотре  показують системну проблему – пізнє виявлення кризових ситуацій у сім’ях. У частині випадків реагування відбувається вже тоді, коли ситуація критична. Система захисту дитини починається на рівні громади. Служби у справах дітей та центри соціальних служб мають виявляти сім’ї, які потрапили у складні життєві обставини, оцінювати ризики і запускати механізм допомоги. У разі загрози життю або здоров’ю дитини можливе термінове втручання –  аж до вилучення з сім’ї.  Проблема у ранньому виявленні сімей, які потрапляють у складні життєві обставини справді на сьогодні актуальне.  У більшості випадків трагедіям передують сигнали – дитина перестає ходити до школи, живе без належного догляду або опиняється у небезпечному середовищі. І такі випадки не повинні приховуватися, аби реакція була вчасна. Фахівці наголошують, система працює лише тоді, коли задіяні всі її елементи – батьки, соціальні служби, медики, правоохоронці, освіта та місцева влада і небайдужі жителі. Нині ситуацію ускладнює ще й війна. Ну, а власне, випадок на Вінниччині  став ще одним сигналом про вразливість системи захисту дітей. Фахівці наголошують: ключове завдання – не лише реагування на наслідки, а й своєчасне виявлення ризиків у сім’ях.  Саме це, за їх словами, визначає, чи встигає система захистити дитину вчасно.