У Хусті відкрили пам’ятну дошку герою Карпатської України

Закарпаття відзначає 80-ту річницю Карпатської України. Нагадаємо, Хуст – її столиця і тут чи не найбільше проводиться тематичних заходів, які стартують ще напередодні пам’ятної дати – 15-го березня, дня, безпосередньо коли й було проголошено незалежність молодої української держави. Так, 14-го за участі керівників краю у Хусті урочисто відкрили меморіальну дошку захиснику та герою Карпатської України Олександру Блестіву, який за свою громадську позицію був засуджений до смертної кари.

Олександр Блестів, він же Блистів чи Блест, знаний як «Гайдамака» – борець за державність Карпатської України, її завзятий захисник та герой. За свою громадську позицію молодий хустський хлопець поплатився життям. Пластун, член ОУН, зокрема очолював її міську організацію, поручник Карпатської Січі, а саме комендант сотні Хустського коша, служив в особистій охороні президента Карпатської України Августина Волошина. У ранзі поручника взяв участь у боях Карпатської Січі проти чеських та угорських окупантів. А відзначився у бою на Красному полі.

Похований він на сільському цвинтарі у СтеблІвці, неподалік якого встановлено йому й пам’ятну стелу. Нині ж захиснику, засудженому та покараному у 23-річному віці, присвятили ще одну пам’ятку…

Меморіальну дошку Олександру Блесту встановили на будівлі, в якій він свого часу навчався і де Сойм проголосив незалежність Карпатської України. Тодішня Хустська гімназія, а нині спеціалізована школа, що носить ім’я президента Августина Волошина, стала символічним місцем тих подій. А її учень Олександр – яскравий приклад для наслідувань вже далеко не одного покоління… У цьому переконаний ще один випускник даного навчального закладу – Михайло Рівіс.

Урочисте відкриття дошки відбулося за участі керівників краю, депутатів різних рівнів та громадськості, й присвячене воно 80-річчю Карпатській Україні.

Автором пам’ятного барельєфу є родич Блестіва, відомий скульптор Закарпаття Богдан Корж, який нам зізнався, що ідея у його голові народилася ще в 70-х роках… І тільки сьогодні завдяки зусиллям багатьох ідейників задумане вдалося реалізувати. Над своїм творінням Богдан Корж працював зо два місяці. Каже: більше часу зайняла паперова тяганина. Фінансували його роботу за кошти обласної казни.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − 6 =