У минулому випуску ми розповідали, що учні Мукачева не мають комунального табору, де б могли оздоровлюватися, адже його закрили ще у 2015 році , мотивуваши тим, що не його утримання нема кошів.
Наразі на утримання «Мрії» з бюджету 2018 року виділено півмільйона гривень. Ці кошти протягом року спрямовують на заробітну плату 9 особам,що працюють на «Мрії», на оплату електроенергії та на предмети і матеріали – це видно із відповіді на запит. Тим часом діти Мукачева не оздоровлюються, а відпочивають на Воловеччині. На сайті «Прозорро», за допомогою якого можна проконтролювати закупівлі, які здійснюють в тому числі і органи місцевого самоврядування , знаходимо інформацію про Послуги будинків відпочинку для учнів навчальних закладів м. Мукачево з 15.06. по 28.06.2018 року. Угоду на майже 200 тисяч укладає управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради. Переможець – ФОП ФОП Ціник Єва Олексіївна. Цікавимось, кому належить готельний комплекс? Відповідь очевидна – родині колишнього начальника управління міського господарства Мукачева, партійцю Єдиного Центру Олегу Цінику. Власне про те, що родинному комплексі проводять не оздоровлення, а як це назвали, – відпочинок дітей, підтвердила і пані Наталія – дружина Олега.
Оскільки комплекс знаходиться у селі Гукливе, звідки родом Ціник Олег Омелянович, ми поцікавились у представників сільської ради, чи має вигоду від цього село. З’ясувалося, що ні, адже всі податки сплачуються до бюджету Ужгорода, за місцем реєстрації підприємства. Наразі ми направили запит до ужгородської податкової, а тим часом нагадаємо: тут проживали мукачівські діти, і підприємство від міської ради родині пана Ціника за це оплатило 200 тисяч.
Можемо припустити: нічого особистого, тільки бізнес – 2 роки тому саме Олег Цінику, будучи керівником управління міського господарства, брав активну участь у закритті мукачівського кінотеатру «Перемога». Але це вже зовсім інша історія. А що по пов’язує оздоровлення мукачівських дітей на Воловеччині у комплексі пана Ціника та події майже дворічної давнини? Можливо, тільки вдячність, і нічого більше. Ми нічого не стверджуємо, це тільки припущення.