Чорнобильска катастрофа: 39-та річниця

7 Переглядів

0 Вподобано

26 квітня 1986 року. Ніч. Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Радіоактивна хмара за лічені години охоплює не лише Україну, а й десятки країн Європи. Це найбільша техногенна трагедія в історії людства. Її наслідки відгукуються і досі. А ліквідаторів катастрофи щороку все менше. Серед них і закарпатці. Як ось працівник пожежної охорни Віктор Машика. «Ми тоді не знали всього. Просто робили те, що потрібно…» каже Віктор Машика. Не маючи належного захисту, невидимий ворог косив усіх, хто першими прибули на ліквідацію наслідків катастрофи. Тим часом простих людей накривала тиха паніка, не знали що робити, куди тікати. Дехто навпаки, не хотіли залишати домівки. У евакуації з 30 км зони брали участь понад тисяча закарпатців. Один з них – Василь Захарець. Далі пряма мова. Закарпатські медики з перших днів катастрофи стали до виконання свого обов’язку. Про те, що сталася аварія на ЧАЕС лікар Олександр Чемет дізнався по радіо. 39 років тому життя людей змінилося на до та після Чорнобильскої катастрофи. Відлуння досі хвилею накриває ліквідаторів. Як наслідок – сумна статистика. До 39-тої річниці трагедії у всіх куточках України пам’ятні заходи. Люди несуть квіти до монументів. Запалюють лампадки. Хвилиною мовчання згадують тих, хто віддав своє життя, рятуючи мільйони інших. Ужгород – не виняток. У обласному центрі Закарпаття організували тематичну виставку. У народному літературному музеї розгорнули книжково – мистецьку експозицію під назвою «Чорнобиль – наш біль, наша скорбота і пам’ять». Чорнобиль – не лише про минуле, а й про відповідальність за майбутнє. Адже цей урок, людство повинно пам’ятати, аби не допустити повторення.