Боровся за сім’ю. Війна очима військового

Раніше доставляв вантажі, а тепер боронить Україну зі зброєю у руках. Цього тижня розповімо вам про історію захисника з Мукачева. Олександр добровільно долучився до лав прикордонників та вже понад три роки проходить службу у Мукачівському прикордонному загоні. Це пан Олександр і йому 43. Чоловік родом з міста Мукачево. Його життя пов’язане з дорогою – близько 20-ти років він займався перевезеннями, доставляв вантажі по Україні та Європі. Колись мукачівець жив спокійним цивільним життям, та дату коли воно закінчилося запам’ятав назавжди. Бачив як над мирними містами пролітають ракети. Повертався з Києва, каже, досі пам’ятає як запалало небо. Через два місяці, у квітні 2022 року, пан Олександр добровільно вступив у лави захисників України. Зізнається, що не він обрав прикордонний загін, а скоріше навпаки. Так і почалася служба. А далі перший бойовий вихід, окопи, і війна опинилася не десь далеко, а поруч, у рідній державі. 8 місяців на Луганщині. Чоловік каже, обстріли та день за днем на межі життя та смерті не зламали його та сотню побратимів. Їх жага до справедливості, мотивувала, зігрівала та не давала опустити руки. «Боровся за сім’ю» – каже прикордонник. Адже понад усе мріє, аби його діти зростали та будували світле майбутнє в Україні – вдома. Сьогодні Олександр Орос обіймає посаду оператора безпілотних літальних апаратів. За два роки війни, прикордоннику вдалося опанувати майже всі БПЛА, які наразі використовує українська сторона для боротьби з ворогом. Захисник не будує довгострокових планів, адже в пріоритеті для нього лише одне – перемога. Та каже, щовечора молиться, аби кожен військовий повернувся додому, у рідну домівку та до тих людей, які їх люблять.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 3 =