У жіночому Свято-Миколаївському монастирі готуються до Великодня

Страсний Тиждень – великий і відповідальний. У жіночому Свято-Миколаївському монастирі готуються до зустрічі Світлого Великодня. Кожен день Страсної седмиці, розказує ігуменія Іларія, – великий і святий. Як і у всіх церквах, так і тут здійснюються особливі служби. І для всіх монашествующих дуже важливо бути присутніми на них.

Після закінчення служби усі сестри монастиря поспішають по своїх послушаніях. У невеличкій затишній майстерні Свято-Миколаївського монастиря черниці трудяться над виготовленням писанок. Кожна з сестер обирає техніку до душі. Монахиня Паїсія вельми любить розписувати писанки.

Усі візерунки з бісеру для своїх писанок інокеня Неоніла придумує сама. На виготовлення однієї такої роботи може піти цілий день.

Такі прикраси сестри готують не тільки для монастиря, але й для рідних та близьких і всіх прочан, що приходять на службу. На звичайній кухні, але у справжній цегляній печі на дровах випікають Великодні паски. Роботу розпочинають вже з середини тижня. Адже встигнути треба багато.

Перед приготуванням Великоднього хліба, розказує сестра Феодора, прийнято помолитися, щоб налаштуватися на правильний лад. На кухні збираються усі матушки і читають Акафіст Святителю Миколаю.

Рецепт монастирських пасок не розкривається. Це робить їх по-своєму унікальними і де в чому автентичними. У тісті, пояснюють сестри, багато здоби. Такий склад робить його дуже смачним, але й дуже примхливим. При найменшому необережному русі тісто для паски може осісти і випічка не вдасться.

Окрім пасок у монастирі обов’язково печуть і Артос – священний хліб. Історія його виникнення походить з часів зародження християнства. Цікаво, що Арстос складається з двох частин. Кожна з них має своє символічне значення. Монахиня Ієроніма розказує,що цей хліб має цілющі властивості. Його можна зберігати цілий рік і вживати в особливих випадках, наприклад, коли хтось хворий або ж для причастя.
Недаремно останній тиждень перед Великоднем називають Страсним. У монастирі у цей період навіть їдять один раз на день, присвячуючи весь час молитві і виконанню послушанія. Зате, кажуть, і радість від настання Воскресіння, від Великого Свята Життя просто безмежна.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 − two =