Дні добросусідства України і Польщі пройшли на Закарпатті після 16-річної перерви

Після 16-річної перерви відродився українсько-польський день добросусідства. Захід пройшов цими вихідними на Великоберезнянщині, яка є єдиним районом області, де проходить спільний кордон з Польщею.

Крім святкових гулянь, керівники Закарпаття та Підкарпатського воєводства Польщі підписали ряд документів, спрямованих на більш тісний розвиток транскордонного співробітництва.

Впродовж двох днів зі сторони України та Польщі проходили Дні добросусідства. В перший день українська делегація побувала у своїх польських сусідів. На наступний Закарпаття зустрічало іноземних гостей у себе. Традиційно на святі був представлений кожен район з його культурними традиціями, а також місцевою кухнею.

Востаннє українсько-польський День добросусідства проходив 16 років тому. Саме тому, за словами голови ОДА Геннадія Москаля, було важливо відродити такі заходи, адже Закарпаття славиться тим, що має найбільше спільних кордонів з іноземними державами. Серед усіх країн, з якими межує Закарпаття, спільного пункту пропуску нема тільки з Польщею.

Чому так важливо мати спільний українсько-польський пункт перетину кордону – пояснює голова Великоберезнянської РДА Василь Симочко. Ставка тут саме на туризм, який з відкриттям пункту пропуску Лубня-Волосате міг би значно зрости, тим самим піднявши економічне становище району. Варто зазначити, що під час днів добросусідства такий пункт пропуску тимчасово запрацював. Кожен охочий, маючи при собі закордонний паспорт, зміг потрапити в Польщу.

В рамках святкувань маршалек Підкарпатського воєводства Польщі Владислав Ортиль відзначив, що транскордонне співробітництво нарешті поновилося.

Кульмінацією масштабного заходу стало підписання Програми спільних дій між Закарпаттям та Підкарпатським воєводством на 2019 рік. Не менш важливим також було підписання Грантового контракту про фінансування в рамках Програми транскордонного співробітництва “Польща-Україна-Білорусь”, інфраструктурного проекту по зниженню епідемії туберкульозу на прикордонних територіях, шляхом будівництва на Закарпатті туберкульозної лікарні на сто ліжок.