Замкова гора у Хусті відкриє свої таємниці вже наступного року

Закарпаття – унікальне! Це беззаперечний факт. Унікальне воно й розмаїттям історичних пам’яток, що підтверджує багатовікову його історію. Так, Хустський замок – визначна пам’ятка оборонної архітектури закарпатського краю у цілому.

Хустський замок – візитівка Закарпаття, його руїни на вершині Замкової гори, що височіє над містом – історична спадщина. На вершині відкриваються дивовижні краєвиди аж до Долини нарцисів, що знаходиться неподалік. За історичними даними, Хустський замок будували сотню років, про це свідчать і масивні стіни, які хоч і зруйновані, але не підвладні часу.

Точної дати побудови Хустського замку нема. Це була міцна фортеця, яка витримала не одну облогу. Фахівці розповідають, що її практично не могли взяти ніякі ворожі війська, лише війська Ференца Ракоці, і то – хитрістю. У замок були два входи і всередині – два подвір’я, які й поєднували у своїй структурі різночасові споруди. Мури замку були подвійні та оточені заповненим водою ровом глибиною в 4 метри.

Захисна кам’яна споруда захищала Марамороське королівство та соляні копальні. Був тут і підземний хід, що вів до Королівського замку. Будували його аж 9 років поспіль. Мав замок і криницю, глибиною 160 м, і свою казарму, пекарню, церкву та порохову вежу.

Про так званий візит монголо-татар до Хустського замку свідчать й експонати в тутешньому краєзнавчому музеї. Статуетка Шакті на одній із музейних полиць була знайдена на території Замкової гори.

Практично з 1766 року замок перестав існувати. Це той рік, коли в нього влучила блискавка. З тих пір про замок нагадували тільки руїни й груди каміння від його масивних стін на горі, а також історичні матеріали, які вже знайдені до цього часу та зберігаються у музеї Хуста. Серед них і оригінальний план замку, за схемою якого можна відтворити вигляд фортеці.

Земля Замкової гори досі приховує історичні факти минулого, адже розкопок як таких тут не вели. Подбати про історичну спадщину вкрай потрібно, і чим скоріше, тим краще. З цим погоджуються як корінні хустяни, так гості міста.

Тему замку порушили й на нещодавньому засіданні круглого столу ініціативні люди та кваліфіковані фахівці різноманітних інституцій, які, до речі, й втілюють у життя ідею відродження Хустського замку чи принаймні збереження того, що від нього залишилося. Науковці, громадські діячі, історики, археологи, архітектори Закарпаття, Києва та Угорщини, місцева влада, духовенство і просто небайдужі хустяни вкотре зібралися, аби обговорити поетапні кроки до реалізації проекту.

Певну стратегію по збереженню історичної спадщини учасники круглого столу випрацювали. А передувало цьому проведення історичного екскурсу у минуле.

Представники ж міської влади запевнили, що мають певні напрацювання щодо відновлення дороги до замку. Які – поки озвучувати не беруться, бо чекають офіційних документів.

Варто зауважити, що про відновлення Хустського замку, як такого, мова не йде взагалі. Після того, як замок стане безпечним для роботи реставраторів, можна говорити про консервацію замкових руїн.

Цілком ймовірно, що вже наступного року на Замковій горі вестимуть розкопки. Наразі всі сили робочої групи спрямують на створення благодійного фонду, до якого залучать як учасників, так і зацікавлені сторони.

Зрештою після засідання учасники робочої групи мали змогу переглянути тематичну виставку у місцевій галереї. Виручені за картини кошти теж призначені на реалізацію проекту по відновленню замку. Отож, старт є, тепер справа – за активним продовженням розпочатого.

Вас може зацікавити

ЗАЛИШИТИ СВІЙ КОМЕНТАР

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − fourteen =