Історія «Сулеймана»

0 Переглядів

0 Вподобано

Його всі знали, як Романа Гривнака, та вже третій рік відкликається на позивний Сулейман. І є військовослужбовцем Чопського прикордонного загону. Шлях від підприємця до військового виявився не простим. Працював приватним підприємцем. У Франківщині мав кілька магазинчиків, кафе. А з початком повномасштабного вторгнення залишив бізнес, і почав оббивати пороги воєнкомату. Цей 32-річний військовий зарекомендував себе як справжній стратег, який постійно вдосконалюється. За плечима у цього військового вже три ротації. Побував на різних напрямках фронту. Третю ротація для військового розпочалася на Вовчанському напрямку. Тоді Сулейман вперше прибув на поле бою у ролі командира вогневої підтримки. Його бійці якраз дооблаштовували мінометну позицію. Та довелося виходити. Ворог почав брати українських прикордонників в оточення. Йому вдалося вивести своїх побратимів із російської навали у повному складі. Але випробування під час третьої ротації на цьому не завершилися. За місяць ворог атакував бійців і з неба. 12 осколків, лікарі витягли з його тіла, інші залишилися, і час від часу, дають про себе знати. Та Сулеймана, це не зупиняє, нині чоловік готується знову на фронт. І вже маючи офіцерське звання. Чоловік каже, на фронті головне холодний розум. Працювати доводиться не просто, постійні обстріли, вибухи, ночі в окопах і в -20 і в + 40. А ще весь час доводиться навчатися, бо з за три роки, війна суттєво змінилася. І хоч у тілі Сулеймана і досі ціла купа осколків, він знову готується до від’їзду. Каже, як не було складно, нині його основна мета в житті це мирне майбутнє України.